У цій коротенькій статейці хочу відмежуватися від того, що "Незламна" це український фільм, оскільки, для української кіноінжустрії це точно серйозний прорив. Тому нижче розповім про стрічку уже з погляду світового кіно.
Скільки вже фільмів про війну знято, скільки переглянуто, скільки ще знімуть і скільки ще треба буде подивитись. І здавалося б, що уже майже неможливо придумати щось новеньке у жанрі військової драми, але ж ні… придумали таки знімати цілі фільми про окремих людей та їх життя. І ця ідея таки «вигоріла» і тепер уже не перший фільм про окремих людей-військових ми з цікавістю переглядаємо з великих екранів.
В прокаті з’явилась українська, історична, біографічна, військова драма про другу світову війну – «Незламна». Фільм нам розповість історію життя військової Людмили Павличенко, а саме події 1937 – 1957 років.
Перед переглядом фільму думав, що буде щось подібне до «Американського снайпера». Насправді значною частиною ці дві стрічки перетинаються, але їх ніяк не можна під одну лінійку рівняти, ібо картина «Незламна» більше «по делам сердечным». Тому якщо суворий дядько в шкіряній куртці захоче побачити багато м’яса і вибухів, то він їх побачить, але його тверде сердечко трошки розм’якне від любовних переживань, яких у кінокартині дуже багато. Атмосфера в картині також присутня і не було у «Незламній» жодного моменту коли можна сказати: «Не вірю!».
У категорії «стрілялки, літалки, вибухи і м’ясо», незламна також бере своє, але порівняно маленький бюджет в 5 мільйонів доларів не дозволив помістити у фільм найновіші досягнення у сфері спецефектів + майже всі такого роду моменти є в трейлерах.
Підбір акторів до фільму був просто ідеальним. І жодна суперзірка з голлівуду не зіграла б краще наших шикарнющих акторів. Тут українському режисеру Сергію Мокрицькому величезний лайк. Окремої уваги достойна Юлія Пересільд, що грала головну роль. До цього її можна було б побачити тільки у величезній купі російських серіалів, але думаю, що саме у фільмі «Незламна» актриса змогла показати увесь свій талант.
Загалом якщо відмежуватися від шедеврів у жанрі військової драми, то «Незламну» можна вважати дуже сильним фільмом. Та коли згадати такі фільми, як «Піаніст», «Врятувати рядового Раяна», «Свої», «В бій ідуть одні «старики» та ще величезну купу хорошого кіно про війну, то «Незламна» на їх фоні зовсім не виділяється. Тому як звичайна кінокартина «Незламна» дуже навіть сильна, але як військова драма цей фільм твердо знаходиться десь посередині.
P. S. Обов'язково сходіть на "Незламну" в кінотеатр і підтримайте копійочкою українське кіно.