"А ти віриш у долю?"
На днях в українських кінотеатрах з’явився фільм вітчизняного виробництва з назвою «Смертельно живий». І зірки на небі стали так, що мені пощастило переглянути цю дуже захоплюючу кінострічку про яку я й хочу вам розповісти.
В основу сюжету покладена історія про відомого автора, що уже декілька років отримує СМС на телефон з передбаченнями про його майбутнє і ці передбачення обов’язково збуваються. У черговому повідомленні головний герой дізнається про свою смерть і намагається негайно розібратися у цій чортівні, адже, згідно з смскою, жити йому залишилось всього декілька годин.
З початку перегляду стрічки ви спокійно сприймаєте все побачене на екрані і комфортно відпочиваєте на сидінні, жуючи свій попкорн… чи що ви там любите жувати. Усі діалоги красиві і зрозумілі… у таких моментах можна порівняти перегляд фільму з прослуховуванням музики, коли ти просто отримуєш задоволення і лишній раз не задумуєшся над почутим/побаченим (тут сценаристу великий плюс, прям ПЛЮСІЩЄ). Проте вам все ж цікаво, що буде далі і ви не відволікаєтесь. Фільм тримає. Загалом ви сидете розслаблені і не напружуючись слідкуєте за легкою і цікавою розповіддю цікавої історії. Час від часу трапляються дуже вдалі і смішні жарти (тут у скарбничку сценаристу кладемо ще один плюсик). Ну усе іде в одному не надоїдливому й легкому темпі. Доки нам не починають роз’яснювати, що насправді діється. І тут твій розслаблений мозок починають бомбардувати, як Перл Харбор в 1941 році. В кінці фільм різко заставляє вас інтенсивно думати і ще більше заплутує. На одному вузлику зав’язуються ще декілька вузликів і ви намагаєтесь усі їх розплутати, проте чогось не хватає. Останні десять хвилин ви сидите в розумових потугах, які компенсують усю ту легкість з якою стрічка дивилася з самого початку. А коли фільм завершиться, то усе стає на свої місця і ти виходиш з кінозалу з враженим лицем, і в думках в тебе таке: « Огого! Нічосі…. І це український фільм…. Крутяяяяк».
«Смертельно живий» - це той випадок коли неймовірно цікава історія компенсує малий бюджет фільму. По суті нам просто розказують історію, а не показують її. У стрічці є зовсім небагато сцен, (проте їх досить, щоб глядач не втомися від одної й тої ж обстановки), між якими ми час від часу переносимось. Тому оцінювати монтаж, операторську роботу і художнє оформлення не обов’язково, оскільки у цих аспектах робота над фільмом була не складна, але й тут усе, що було потрібно зробити, усе було добре зроблене. А Мінімальний акторський склад ( 10 акторів ) впорався зі своїм завданням на всі 100% і я впевнений, що Станіславський їм повірив би.
Завдяки сюжету, ідеї і сценарію фільм вийшов дуже і дуже хорошим, і якби було трошки більше фінансування та реклами, то «Смертельно живий», мабуть, на рівних змагався б з «Поводирем» за найкращий фільм незалежної України.
P. S. Якщо маєте можливість, то ОБОВ’ЯЗКОВО сходіть на цей фільм в кінотеатр ( і навіть не раз) та підтримайте гривнею українське кіно… чудове українське кіно.
P. P. S. На популярному російському сайті КиноПоиск «Смертельно живий» має низькі оцінки, проте не зважайте на це, оскільки ті хто їх ставили, мабуть не переглядали цей фільм)
