PrO сучасне кіно і його проблеми
Якось проснувся я перед компютером після перегляду одного фільму. Фільм був відверто кажучи дурним та й дуже нудним від чого я заснув звісно, і проспав так на кріслі перед монітором декілька годин. Потім в мене жахливо боліла спина, але зараз не про те. Я зловив себе на думці, що це не перший фільм, «післясмак» якого, був відверто кажучи огидним. Таких фільмів останнім часом побільшало, якщо порівняти з кіно які виходили на екрани років 5-6 тому. У сучасному кіно можна помітити, що погані фільми, вони якось однаково погані, якісь у них проблеми схожі. Якщо придивитись, то можна помітити, що це за проблеми.
З чого я взагалі взяв, що в сучасного кіно є якісь проблеми? Та можливо з того, що декілька років тому я ходив у кінотеатр 3-4 рази у тиждень, а тепер я ходжу в кіно 3-4 рази в місяць. Це мабуть тому, що я можу побачити більшість кіно, що зараз в прокаті у себе вдома. І це не тільки через торенти і піратство, це в більшій мірі тому, що не показують нічого нового. Більшість сучасного кіно я вже десь колись бачив, тому я краще утримаюсь від якогось зайвого походу в кіно на новий бойовичок, а подивлюсь дома старий і завжди цікавий, визнаний шедевр та ще й декілька зекономлених гривень у гаманці на морозиво до фільму витрачу. Звичайно, щось нове – це добре забуте старе. І це не погано, можна перезняти з чорно білого у кольоровий фільм, зробити якийсь альтернативний розвиток сюжету, розвинути якусь ідею, протилежну до тої, що була у якомусь старому і забутому фільмі. Але зараз так мало хто робить. Просто клеять новий фільм з частинок його попередників, створючи такого собі франкенштейна у світі кіно, який зїдає твій безкорисливо витрачений на нього час.
Також важливим є те, що фільм має викликати якусь емоцію (захоплення, страх, співчуття, радість, сльози, сміх і т. д. і т. п.). Якщо під час перегляду кінокартина не викликає у тебе ніяких емоцій, то вибір цього фільму для перегляду був неправильним і помилковим. По правді зараз багато режисерів стараються «згодувати» кіно. Саме «згодувати» кіно певній аудиторії, яка цей фільм «схаває». Вони тратять трохи більше грошей на розкрутку фільму ніж зазвичай… ну як трохи… дофіга більше грошей на трейлери, постери, акторів, рекламу і т. д. Вони вам кажуть, що це кіно дійсно круте не залишаючи вам місця для власної думки. І люди зїдають такий фільм. Режисери тратять купи грошей на спецефекти і екшн, забуваючи про сюжет. Але якщо навіть і спецефекти надзвичайно круті і ти йдеш у кіно як на атракціон, та сюжет їм поступається і не може весь цей атракціон зв’язати, то навіть захвату від вибухів, польотів, і машин, які там перевертаються у повітрі по сто разів не вистачить для глядача. Треба до цього додати щось вище, духовне, якусь загадку, якийсь прихований зміст, щоб можна було подумати про побачене вже потім, а не забути фільм після виходу з кінозалу.
Зараз мабуть найсприятливіший час для кіноіндустрії. Хочеш знімаєш, хочеш не знімаєш. Але це водночас добре, а водночас і погано. Тому, що на екрани дуже легко пробиваються фільми без сенсу, без мети. Деякі режисери знімають просто заради грошей. У когось виходить, а у когось навпаки. Так, погане кіно було завжди, але колись нам це кіно не згодовували. А в теперішні часи маркетингу, корупції і бюрократії тобі згодують все, що завгодно. Якщо, ти не підсядеш на круту рекламу, то куплені або зацікавлені критики «заведуть» тебе на фільм за руки. Колись так було важко зробити, тому що до кіно ставилися як до мистецтва, а зараз ставляться, як до невичерпного мішка з грошима.
У кіно є багато проблем, які трапляються у різного роду фільмах, але ці всі проблеми легко вирішуються, якщо поставитись до кіно, як до мистецтва, як до способу донести якусь корисну і вагому думку, як до способу змінити щось, а не як до засобу збагачення.
PrOkiNO